Попередня сторінка: 2.4. Типові освітні програми як дорогов...
Наступна сторінка: 3.1. Дієві практики з навчання критично...
Для забезпечення формування в молодших школярів читацької компетентності, зокрема наскрізного вміння «читання з розумінням», учитель має добре усвідомлювати, незалежно від того, що пропонують автори того чи іншого інтегрованого курсу, які ресурси наявні саме в інтегрованому підході до навчання.
Вище було зазначено, що в типовому навчальному плані до ТОП НУШ-1 міжпредметна інтеграція не передбачає інтеграції мовно-літературної освітньої галузі з іншими освітніми галузями, хоча міжпредметна інтеграція мови та літератури в межах мовно-літературної освітньої галузі не виключається. Зовсім інше рішення дає типовий навчальний план до ТОП НУШ-2, де пропонуються інтегрований мовно-літературний курс «Українська мова» (5 годин на тиждень) та інтегрований міжгалузевий курс «Я досліджую світ», де також представлена мовно-літературна галузь зі своїми результатами навчання (2 години на тиждень). У світлі розмови про становлення читацької компетентності в умовах інтегрованого навчання нас цікавить те, як можна наявний у курсі «Я досліджую світ» час використати для досягнення очікуваних результатів навчання, пов’язаних із такою групою загальних результатів мовно-літературної галузі Державного стандарту початкової освіти, як «сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів, медіатекстах та використання її для збагачення свого досвіду».
Ураховуючи, що в межах типової освітньої програми може бути створено декілька модельних навчальних програм, які, у свою чергу, можуть бути адаптовані учительською спільнотою конкретної школи під потреби своїх учнів, ми зараз обговорюємо не конкретні програми, а принцип узгодження різних інтегрованих курсів, у складі яких може бути представлена група загальних результатів мовно-літературної галузі «сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів, медіатекстах та використання її для збагачення свого досвіду». Упевнені, що якщо вчитель усвідомить, які ресурси мають інтегровані курси для становлення читацької компетентності, то вибрати відповідну модельну програму й адаптувати її він / вона, імовірно, зможе.
Такий принцип можна назвати принципом доповнювальності, і полягає він у тому, що в межах інтегрованого курсу «Українська мова» учні відкривають інструменти для сприйняття, аналізу, інтерпретації та оцінювання будь-якого виду тексту (художнього, медіатексту тощо), а подальше застосування цього інструментарію може відбуватися як у межах цього ж курсу, так і за його межами: на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ», де учні здебільшого можуть працювати з науково-популярними текстами, довідниковою літературою, хоча і не виключається звертання до художніх текстів за потреби (таблиця 6). Важливо відзначити, що в процесі застосування опанованого інструментарію, тобто в процесі сприйняття, аналізу, інтерпретації та оцінювання текстів, на уроках
з курсу «Я досліджую світ» важливим для вчителя є виявлення з учнями недостатності наявних інструментів і постановка завдань. Наприклад, якщо вміння відрізняти художній текст від науково-популярного опрацьовується в умовах інтегрованого мовно-літературного курсу «Українська мова», то вміння працювати з перерваними текстами, які включають таблиці, діаграми, тобто вміння сприймати таблиці та діаграми як значущі елементи тексту, аналізувати та інтерпретувати їх, опрацьовується вже в умовах інтегрованого курсу «Я досліджую світ».
Таблиця 6
Реалізація принципу взаємодоповнювальності для становлення читацької компетентності в умовах інтегрованого навчання
Інтегрований курс |
Завдання для забезпечення становлення читацької компетентності |
Види текстів |
«Українська мова» |
Опанування інструментів сприйняття, аналізу, інтерпретації та оцінювання текстів |
Художні тексти, інформаційні тексти; медіатексти |
«Я досліджую світ» |
Застосування інструментів сприйняття, аналізу, інтерпретації та оцінювання текстів; висування нових завдань з опанування інструментів сприйняття, аналізу, інтерпретації та оцінювання текстів |
Інформаційні тексти, медіатексти, художні тексти (за потреби) |
Стосовно медіатекстів можна сказати, що на уроках інтегрованого мовно-літературного курсу «Українська мова» більше уваги приділяється засобам побудови медіатекстів, співвідношенню форми та змісту медіатекстів, жанрам (мультфільм, журнал, рекламна листівка, соціальний плакат тощо), у той час як на уроках «Я досліджую світ», як правило, обговорюється зміст медіатексту. Підсумовуючи сказане, варто наголосити, що саме узгодженість інтегрованих курсів може забезпечити становлення в учнів читацької компетентності та їхній розвиток як компетентних читачів. Тому дуже важливим є свідоме ставлення вчителя до забезпечення такої узгодженості без перекладання відповідальності на плечі авторів навчальних програм. Плануючи навчальний тиждень, учитель має добре уявляти, яка робота з текстами відбуватиметься на різних уроках і наскільки види активності з читацької грамотності узгоджені між собою.
Якщо розглянути очікувані результати навчання, які запропоновані в ТОП НУШ-2 для першого циклу навчання відповідно до загальних результатів мовно-літературної галузі «сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів, медіатекстах та використання її для збагачення свого досвіду», то можна побачити, що досягнення більшості з них забезпечується обома інтегрованими курсами:
«Українська мова» та «Я досліджую світ» (таблиця 7). Така ситуація має додаткові переваги для мотивації учнів до роботи з інформаційними текстами в умовах, коли тексти пов’язані з дослідницькою діяльністю учнів, з їхнім безпосереднім навчальним досвідом.
Таблиця 7
Досягнення очікуваних результатів навчання мовно-літературної галузі з читацької компетентності в умовах інтегрованого навчання (НУШ-2,1-ий цикл)
Обов’язкові результати навчання |
Очікувані результати навчання |
|
«Українська мова» |
«Я досліджую світ» |
|
Змістова лінія «Читаємо» |
||
Обирає книжку для читання; пояснює власний вибір |
Учень / учениця: - обирає тексти (книжки) для читання, може пояснити власний вибір [2 МОВ 2-2.1-1]; - пояснює, з яких елементів складається книжка і яку інформацію вони передають [2 МОВ 2-2.1-2]; - описує обкладинки книжок, які подобаються [2 МОВ 2-2.1-3]; - добирає тексти на запропоновану тему [2 МОВ 2-2.1-4] |
|
Передбачає за обкладинкою, заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в дитячій книжці. Читає невеликі за обсягом та нескладні за змістом тексти правильно та виразно вголос і розповідає, про що вони |
Учень / учениця: - прогнозує орієнтовний зміст тексту за заголовком та ілюстраціями [2 МОВ 2-2.2-1]; - читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2-2.2-2]; - ставить запитання за змістом тексту для уточнення свого розуміння [2 МОВ 2-2.2-3]; - розповідає, про що текст, відповідає на запитання за змістом прочитаного [2 МОВ 2-2.2-4]; - знаходить у тексті незнайомі слова, робить спроби пояснити їхнє значення, виходячи з контексту [2 МОВ 2-2.2-5]; - добирає потрібну інформацію із графічного тексту (таблиці, графіки, схеми) [2 МОВ 2-2.2-6] |
Пов’язує інформацію з тексту 3 відповідними життєвими ситуаціями. Розрізняє головне і другорядне в тексті; визначає тему і головну думку в текстах, зокрема у простих медіа-текстах |
Учень / учениця: - розрізняє головне і другорядне в тексті [2 МОВ 2-2.3 -5]; - пояснює зв’язок між окремими повідомленнями в тексті [2 МОВ 2-2.3-6]; - визначає графічні елементи тексту, досліджує зв’язок між ними [2 МОВ 2-2.3-7]; - визначає тему і головну думку в тексті [2 МОВ 2-2.3-8]; |
|
- визначає послідовність подій у художньому тексті [2 МОВ 2-2.3-1]; - розповідає про вчинки улюблених персонажів [2 МОВ 2-2.3-2]; - словесно моделює власну поведінку на прикладі вчинків персонажів [2 МОВ 2-2.3-3]; - пояснює вчинки персонажів на основі змісту тексту та власного досвіду [2 МОВ 2-2.3-4]; - досліджує особливості казки, вірша, оповідання, загадки, скоромовки, за-бавлянки тощо [2 МОВ 2-2.3-9] |
||
Розповідає про свої власні почуття та емоції від прочитаного тексту |
Учень / учениця: - розповідає про свої враження (почуття та емоції) від змісту прочитаного художнього тексту [2 МОВ 2-2.4-1]; - зіставляє пережиті під час читання почуття та емоції із власним емоційно-чуттєвим досвідом [2 МОВ 2-2.4-2] |
Висловлює власні вподобання щодо змісту прочитаного тексту, літературних персонажів, намагається пояснити, що подобається, а що — ні. Звертається до дорослих за підтвердженням правдивості прочитаного |
Учень / учениця: - пояснює зв’язок тексту із власним досвідом, навколишнім світом та раніше прочитаними текстами [2 МОВ 2-2.5-2]; - пояснює роль ілюстрацій, таблиць, графіків, схем для глибшого розуміння змісту тексту [2 МОВ 2-2.5-3]; - висловлює думку про те , як факти, ідеї прочитаного можуть допомогти в конкретних життєвих ситуаціях [2 МОВ 2-2.5-4]; - обирає, до кого з дорослих можна звернутися за підтвердженням правдивості прочитаної інформації [2 МОВ 2-2.5-5] |
|
- пояснює, що в творі подобається, а що ні (вчинки, мовлення персонажа, описи тощо) [2 МОВ 2-2.5-1] |
||
На основі тексту малює / добирає ілюстрації, фіксує інформацію графічно |
Учень / учениця: - представляє інформацію графічно (схеми, таблиці, діаграми) [2 МОВ 2-2.6-2] |
|
- малює або добирає ілюстрації до художнього тексту, створює аплікації, ліпить (напр., персонажів казок тощо) [2 МОВ 2-2.6-1]; - добирає відповідні твори мистецтва, співзвучні з текстом [2 МОВ 2-2.6-3] |
||
Експериментує з текстом (змінюю кінцівку, місце подій) |
- фантазує на основі прочитаного: придумує іншу кінцівку літературного твору, змінює місце подій, додає нових персонажів [2 МОВ 2-2.7-1]; - читає за ролями фрагменти літературного твору [2 МОВ 2-2.7-2] |
Змістова лінія «Досліджуємо медіа» |
|
3 допомогою вчителя / вчительки виявляє очевидні ідеї у простих медіатекстах; визначає тему і головну думку |
Учень / учениця: - обговорює зміст і форму простого медіатексту (світлини, фотоколаж, листівка, мультфільм), виявляє (з допомогою вчителя/ вчительки) очевидні ідеї у простих медіатекстах [2 МОВ 4-1.4-4]; - спостерігає за використанням кольору, музики, анімації в медіатексті [2 МОВ 4-1.4-5]; - визначає, кому і для чого призначений медіатекст [2МОВ 4-1.4-6]; - визначає тему і головну думку простих візуальних медіатекстів [2 МОВ 4-1.4-7] |
Аналогічно можна представити очікувані результати навчання, запропоновані в ТОП НУШ-2 і для другого циклу навчання, які відповідають загальним результатам «сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів, медіатекстах та використання її для збагачення свого досвіду» і забезпечуються обома інтегрованими курсами: «Українська мова» та «Я досліджую світ» (таблиця 8).
Таблиця 8
Досягнення очікуваних результатів навчання мовно-літературної галузі з читацької компетентності в умовах інтегрованого навчання (НУШ-2, 2-ий цикл)
Обов’язкові результати навчання |
Очікувані результати навчання |
|
«Українська мова» |
«Я досліджую світ» |
|
Змістова лінія «Читаємо» |
||
Прогнозує зміст дитячої книжки за обкладинкою, заголовком, ілюстраціями та анотацією; володіє повноцінними навичками читання (вголос і мовчки), що дає змогу зрозуміти тексти різних видів |
Учень / учениця: - прогнозує орієнтовний зміст тексту на основі заголовка, ключових слів, анотації, невербальної інформації (ілюстрації, таблиці, схеми, графіки тощо) [4 МОВ 2-2.1-1]; - читає подумки та виразно вголос тексти різних видів та з різною метою [4 МОВ 2-2.1-2]; - розповідає (докладно, стисло або вибірково), про що йдеться в тексті [4 МОВ 2-2.1-3]; - ставить запитання різної спрямованості: до змісту твору, до автора, до читача [4 МОВ 2-2.1-4]; |
- знаходить у тексті відповіді на поставлені запитання [4 МОВ 2-2.1-5]; - відтворює фактичну інформацію з тексту [4 МОВ 2-2.1-6]; - добирає і впорядковує потрібну інформацію з таблиць, графіків, схем тощо [4 МОВ 2-2.1-7]; -зіставляє прочитане із власним життєвим досвідом [4 МОВ 2-2.1-9] |
||
- установлює послідовність дій персонажів художніх творів [4 МОВ 2-2.1-8] |
||
Пов’язує елементи інформації в цілісну картину; розрізняє факти і думки про ці факти; формулює прямі висновки на основі інформації, виявленої в тексті |
Учень / учениця: - виявляє в тексті неочевидну інформацію, узагальнює її [4 МОВ 2-22-1]; - виділяє ключові слова та пояснює, як вони допомагають зрозуміти зміст тексту [4 МОВ 2-22-2]; - виявляє зв’язки в текстах: між окремими частинами тексту, між частинами тексту і темою або головною думкою [4 МОВ 2-2.2-3]; - досліджує елементи тексту (слова автора, діалог персонажів, опис, виражальні засоби мови) [4 МОВ 2-2.2-4]; - розрізняє в тексті факти і судження, знаходить між тими зв’язок [4 МОВ 2-2.2-5]; - висловлює припущення про наміри автора тексту, обґрунтовує свої думки [4 МОВ 2-22-6]; - формулює під час і після читання тексту запитання для можливої дискусії [4 МОВ 2-22-7]; - установлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, вчинками персонажів та їхніми стосунками з іншими персонажами [4 МОВ 2-22-8]; - виявляє деталі тексту, важливі для розуміння ідей; - розпізнає стиль тексту і пояснює, як він впливає на сприймання інформації [4 МОВ 2-22-9]; - формулює ідеї тексту, пов’язує їх із власним досвідом [4 МОВ 2-2.2-10] |
Пов’язує інформацію з тексту 3 відповідними життєвими ситуаціями. Розрізняє головне і другорядне в тексті; визначає тему і головну думку в текстах |
Учень / учениця: - розрізняє головне і другорядне в тексті [2 МОВ 2-2.3-5]; - пояснює зв’язок між окремими повідомленнями в тексті [2 МОВ 2-2.3-6]; - визначає графічні елементи тексту, досліджує зв’язок між ними [2 МОВ 2-2.3-7]; - визначає тему і головну думку в тексті [2 МОВ 2-2.3-8]; |
|
- визначає послідовність подій у художньому тексті '[2 МОВ 2-2.3-1]; - розповідає про вчинки улюблених персонажів [2 МОВ 2-2.3-2]; - словесно моделює власну поведінку на прикладі вчинків персонажів [2 МОВ 2-2.3-3]; - пояснює вчинки персонажів на основі змісту тексту та власного досвіду [2 МОВ 2-2.3-4]; - досліджує особливості казки, вірша, оповідання, загадки, скоромовки, забавляти тощо [2 МОВ 2-2.3-9] |
||
Описує емоційний стан персонажів, співпереживає |
Учень / учениця: - описує свої емоції, пережиті під час читання художнього твору, наводить приклади вчинків персонажів, які викликали відповідні емоції [4 МОВ 2-2.3-1]; - аналізує емоційний стан персонажів, пояснює причини відповідних переживань персонажів [4 МОВ 2-2.3-2] ; - використовує власний емоційний досвід для оцінювання емоційного стану персонажів художнього твору [4 МОВ 2-2.3-3]; |
- пояснює, кому з літературних персонажів співчуває і чому [4 МОВ 2-2.3-4] |
||
Висловлює власне ставлення до творів, літературних персонажів, об’єктів мистецтва і навколишнього світу, наводить прості аргументи щодо власних думок, використовуючи текст, власний досвід та інші джерела |
Учень / учениця: - оцінює правдоподібність описаних подій і тверджень із тексту, спираючись на свої уявлення про світ і власний досвід [4 МОВ 2-2.4-1]; - висловлює свій погляд на предмет обговорення (тему, головну думку, висновки тощо) [4 МОВ 2-2.4-2]; - оцінює надійність джерела інформації, обґрунтованість висновків [4 МОВ 2-2.4-3]; - визначає роль елементів форми (слова автора, діалог персонажів, опис, виражальні засоби мови) для розуміння змісту [4 МОВ 2-2.4-4]; |
|
- виражає свої почуття та емоції щодо прочитаного мовою мистецтва [4 МОВ 2-2.4-5] |
||
Визначає мету читання (для задоволення, розваги, пошуку потрібної інформації) та обирає відповідні тексти |
Учень / учениця: - визначає мету читання й обирає відповідно до неї тексти (книжки) (для задоволення, розваги, знаходження потрібної інформації) [4 МОВ 2-2.5-1]; - пояснює, наскільки обрані тексти допомогли досягнути мети читання [4 МОВ 2-2.5-2]; - добирає необхідну інформацію з різних джерел: шукає її у словниках, довідниках, енциклопедіях, бібліотеці, Інтер-неті [4 МОВ 2-2.5-3] |
|
На основі тексту створює план, таблицю, модель |
Учень / учениця: - складає план тексту [4 МОВ 2-2.6-2]; - узагальнює, систематизує, класифікує інформацію з тексту у вигляді таблиць, схем [4 МОВ 2-2.6-3] |
|
- добирає та створює ілюстративний матеріал до художнього тексту [4МОВ 2-2.6-1] |
Експериментує 3 текстом (змінює сюжет, переказує текст 3 іншої позиції, додає персонажів, імпровізує під час інсценізації) |
Учень / учениця: - переробляє прочитаний твір: уводить нових персонажів, змінює події або їх час, змінює оповідача тощо [4 МОВ 2-2.7-1]; - створює власний художній текст, наслідуючи сюжетні та стильові особливості прочитаного тексту [4МОВ 2-2.7-2J; - створює власний текст, використовуючи елементи кічькох прочитаних текстів [4 МОВ 2-2.7-3] |
|
Змістова лінія «Досліджуємо медіа» |
||
Пояснює зміст і форму текстів, зокрема медіа-текстів, пов’язує, зіставляє із власними спостереженнями, життєвим досвідом, враховує думки інших осіб |
Учень / учениця: - визначає мету простого медіатексту (усна реклама, аудіокнига, мультфільм, комп’ютерна гра), пояснює, кому він адресований [4 МОВ 4-1.4-1]; - визначає правдоподібність описаних подій і тверджень з медіатексту, виходячи з власного досвіду [4 МОВ 4-1.4-2]; - визначає роль елементів форми (голос, музичний супровід, фонові шуми, кольори, спецефекти тощо) для розуміння змісту [4 МОВ 4-1.4-3]; - розрізняє факти й судження в простому медіа-тексті, виокремлює цікаву для себе інформацію [4 МОВ 4-1.4-4] |
|
Описує враження від змісту і форми медіатек-сту |
Учень / учениця: - описує враження від змісту і форми медіатексту [4 МОВ 4-2.4-1]; - висловлює власні погляди на події, явища, предмети, цінності, представлені в простому медіатексті [4 МОВ 4-1.5-2]; - оцінює вплив на власне сприйняття окремих елементів медіатексту [4 МОВ 4-1.5-3]; - пояснює, чи змінилося під впливом медіатексту власне у явлення або думки про предмет повідомлення і як саме [4 МОВ 4-1.5-4]
|
Це матеріал з підручника "Розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання" Старагіна
Наступна сторінка: 3.1. Дієві практики з навчання критично...